Надрукувати
E-mail Музей як компонент структури організації освітнього процесу в університеті має особливе місце, оскільки вміщує в себе місію збереження пам'яті про історичний процес формування, становлення та розвитку вищого навчального закладу з часів заснування (1874 рік) і до сьогодення.
Історія музею, який має повну назву «Народний музей історії Глухівського національного педагогічного університету» веде свій відлік з початку ХХ століття.
Історія музею, який має повну назву «Народний музей історії Глухівського національного педагогічного університету» веде свій відлік з початку ХХ століття.
Процес розвитку музею ділиться на етапи, окреслені цитатами з книг про історію університету:
І етап
Цитата з книги «Бєлашов В. І. Глухівський державний педагогічний інститут ( 1874 - 1994 рр.) [Текст] / В. І. Бєлашов, М. П. Гурець, В. В. Заїка. - Суми : Мрія, 1994. - 80 с.»:
Сторінка 13: «Славну сторінку в життя інституту вписав його директор М. С. Григоревський (1909 – 1913). Багато зусиль було надано ним для вдосконалення навчально-виховного процесу, оновлення навчального плану, бібліотеки та навчальних кабінетів».
Сторінка 14: «На одному з перших засідань педради М. С. Григоревський поставив питання про організацію при інституті педагогічного музею.
Сторінка 13: «Славну сторінку в життя інституту вписав його директор М. С. Григоревський (1909 – 1913). Багато зусиль було надано ним для вдосконалення навчально-виховного процесу, оновлення навчального плану, бібліотеки та навчальних кабінетів».
Сторінка 14: «На одному з перших засідань педради М. С. Григоревський поставив питання про організацію при інституті педагогічного музею.
Музей був відкритий у 1910 році. Він знайомив викладачів та студентів з методичними довідниками, посібниками і наочністю з предметів курсу міських училищ, а також з кращими роботами з ручної праці, педагогічними творами тощо. Створення музей відбулося за рахунок «пожертвування» різних установ міста.
Уже в перший рік існування він налічував 331 книгу на суму 225 карбованців і наочних посібників (243 назви) на суму 2204 крб. За кілька років музей уже являв собою гордість інституту, нараховував тисячі примірників літератури та експонатів на 3000 карбованців, хоча багато предметів поступало безоплатно.
Музей був лабораторією не тільки для студентів інституту, а й для вчителів міського училища.
Уже в перший рік існування він налічував 331 книгу на суму 225 карбованців і наочних посібників (243 назви) на суму 2204 крб. За кілька років музей уже являв собою гордість інституту, нараховував тисячі примірників літератури та експонатів на 3000 карбованців, хоча багато предметів поступало безоплатно.
Музей був лабораторією не тільки для студентів інституту, а й для вчителів міського училища.
ІІ етап
Цитата з буклету «Глухівський державний педагогічний інститут [Текст] : фотоочерк / фото Є. О. Павлова; автори тексту І. М. Ляшко, доцент А. Т. Гамалій; відповід. за випуск ректор інституту І. Т. Качан. - Харків : Прапор, 1974. - 47 с.»:
«Напередодні 50-річчя Великого Жовтня (1967 рік) відкрився музей історії інституту. Відтоді його відвідали понад 18 тисяч екскурсантів. Експонати музею – документи, речі, фотографії – розповідають про славну історію, сьогоднішній день, традиції одного з найстаріших у республіці вищих педагогічних закладів. «Чудовий музей, виховне значення якого важко переоцінити», – так записали в книзі відгуків екскурсанти – посланці ленінградського Будинку вчених.
«Напередодні 50-річчя Великого Жовтня (1967 рік) відкрився музей історії інституту. Відтоді його відвідали понад 18 тисяч екскурсантів. Експонати музею – документи, речі, фотографії – розповідають про славну історію, сьогоднішній день, традиції одного з найстаріших у республіці вищих педагогічних закладів. «Чудовий музей, виховне значення якого важко переоцінити», – так записали в книзі відгуків екскурсанти – посланці ленінградського Будинку вчених.
Музей став місцем цікавих зустрічей викладачів і студентів з колишніми вихованцями інституту, відомими вченими, письмен-никами, заслуженими вчителями, учасниками громадянської і Великої Вітчизняної воєн, передовиками виробництва. В музеї часто проводяться тематичні лекції-екскурсії для студентів, які вивчають історію. Це дає можливість якнайповніше використовувати місцевий матеріал у процесі підготовки до занять, заліків та екзаменів.
Яскраві факти, розповіді екскурсоводів про конкретні діла студентських бригад у третьому, трудовому семестрі виховують у молоді почуття гордості за колектив, любов до праці на благо своєї Вітчизни.
Активну участь у роботі музею бере студентська історико-краєзнавча група.
Активну участь у роботі музею бере студентська історико-краєзнавча група.
Саме день прийняття рішення адміністрації Глухівського педагогічного університету від 24 жовтня 1967 року про відкриття вважається днем народження музею. Особливе місце в процесі розвитку музею відіграв І. М. Ляшко – завідувач методичним кабінетом кафедри історії та суспільних наук. Високу оцінку одержала свого часу його робота по створенню музею історії одного з найстаріших педвузів – Глухівського педагогічного інституту, яку було завершено у 1967 році. Особисто І. М. Ляшком була виконана велика наукова робота з опрацювання архівних матеріалів, документів, книг, фотографій та експонатів. У 1987 році єдиний з України музей історії інституту брав участь у Всесоюзному конкурсі-огляді робіт вузівських музеїв і зайняв третє місце. Керівникові музею І. М. Ляшку наказом Міністра вищої освіти і спеціальної освіти СРСР від 10 жовтня 1978 року було оголошено подяку. Перевіряючий роботу музею, член пошуково-методичної ради по роботі вузівських музеїв і член Радянського комітету Міжнародної ради музеїв В. П. Герасимов дав високу оцінку оформленню експозиції, її змісту та організації роботи музею. Під керівництвом І. М. Ляшка створена школа лекторів-екскурсоводів із числа студентів, за 12 років ним підготовлено більше 380 лекторів-екскурсоводів. Музей відвідало понад 40 тисяч екскурсантів з різних вузів і міст. Також під його керівництвом на базі музею працював народний університет пропаганди пам’яток історії і культури.
І. М. Ляшко є автором 15 наукових праць і публікацій, здійснював безпосередню методичну допомогу у створенні та оформленні кабінетів історії та суспільствознавства у школах міста і району. У 1969 році в Глухівський середній школі № 3, у 1972 році в селі Баничі ним розроблена експозиція музею школи й села. Досвід роботи музею Глухівського педінституту та створення кабінетів історії і суспільствознавства узагальнений ним у науково-методичних, науково-практичних, спеціальних виданнях та газетних публікаціях.
ІІІ етап. Сучасний
З 2000 року колектив університету під керівництвом ректора О. І. Курка продовжує роботу з модернізації музейного комплексу. У короткий термін було суттєво оновлено експозицію музею. Протягом десятиліття (2001-2011 роки) здійснено заходи, спрямовані на удосконалення матеріально-технічної бази музею. У зв’язку з реорганізацією інституту в педуніверситет (2001 рік) ректоратом було прийнято рішення на базі діючого музею створити історико-педагогічний музей. І. М. Ляшко консультував групу викладачів, які створювали нову експозицію музею. У жовтні 2002 року історико-педагогічному музею Глухівського педагогічного університету було присвоєно звання народного.
Узагальнення. Сучасний погляд на музейну діяльність в університеті.
Народний історико-педагогічний музей Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка підпорядковується безпосередньо ректорові. Він є осередком виховання студентської та учнівської молоді, здійснюючи виховну і науково-дослідницьку роботу спільно з виховним відділом. У ньому представлена історія одного із найстаріших вузів України – Глухівського НПУ ім. О. Довженка, педагогічна, наукова та літературно-мистецька спадщина педагогів та вихованців вузу, що постійно поповнюється, систематизується, вдосконалюється, вивчається студентами, викладачами, учителями і учнями.
Як відомо, початок вивчення історії інституту було покладено директором учительського інституту М. С. Григоревським, інформаційну базу музею суттєво поповнив свого часу директор Л. Г. Сапітон. Відновлена робота музею була у 1967 році, а його новим фундатором став ветеран Великої Вітчизняної війни, ветеран університету І. М. Ляшко. До 100-річчя вузу була створена друга експозиція музею. Третя експозиція була створена у 2001 році під керівництвом старшого викладача кафедри соціально-економічних дисциплін В .А. Борисенка.
Розвиток музею не припиняється. Нині в його складі нараховано близько 2 тисяч експонатів, писемних та фотодокументів.
Музей є унікальною базою узагальнення традицій навчання й виховання Глухівської вищої школи за весь період її існування, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду сіверського краю, Сумщини, України загалом.
На базі музею проводиться науково-дослідна робота з метою ґрунтовного вивчення культурно-освітніх процесів та розвитку педагогічної думки в Україні.
Дирекція музею організовує та проводить на основі постійних експозицій, виставок, музейної фондової збірки масову науково-освітню роботу, встановлює зв'язки, веде обмін інформацією з музеями свого профілю, учбовими закладами, творчими спілками, громадськими організаціями України і зарубіжних країн, із представниками української діаспори за кордоном (Марковичами, Терещенками, Ушинськими), з ветеранськими організаціями України.
Як відомо, початок вивчення історії інституту було покладено директором учительського інституту М. С. Григоревським, інформаційну базу музею суттєво поповнив свого часу директор Л. Г. Сапітон. Відновлена робота музею була у 1967 році, а його новим фундатором став ветеран Великої Вітчизняної війни, ветеран університету І. М. Ляшко. До 100-річчя вузу була створена друга експозиція музею. Третя експозиція була створена у 2001 році під керівництвом старшого викладача кафедри соціально-економічних дисциплін В .А. Борисенка.
Розвиток музею не припиняється. Нині в його складі нараховано близько 2 тисяч експонатів, писемних та фотодокументів.
Музей є унікальною базою узагальнення традицій навчання й виховання Глухівської вищої школи за весь період її існування, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду сіверського краю, Сумщини, України загалом.
На базі музею проводиться науково-дослідна робота з метою ґрунтовного вивчення культурно-освітніх процесів та розвитку педагогічної думки в Україні.
Дирекція музею організовує та проводить на основі постійних експозицій, виставок, музейної фондової збірки масову науково-освітню роботу, встановлює зв'язки, веде обмін інформацією з музеями свого профілю, учбовими закладами, творчими спілками, громадськими організаціями України і зарубіжних країн, із представниками української діаспори за кордоном (Марковичами, Терещенками, Ушинськими), з ветеранськими організаціями України.
З числа студентів-філологів І-ІІІ курсів університету створюються групи лекторів-екскурсоводів у складі 10-12 осіб, з якими проводяться заняття з оволодіння лекторською майстерністю. Програму підготовки екскурсоводів розробили колишній директор музею М. П. Гурець та старший викладач кафедри історії В. В. Заїка. Студенти опановують даний курс за такими розділами:
1. Історія університету.
2. Педагогічна спадщина викладачів і вихованців університету.
3. Літературно-мистецька спадщина викладачів і вихованців університету.
4. Духовна спадщина композиторів-земляків Максима Березовського і Дмитра Бортнянського.
5. Відомості про старовинний Глухів, його історичну і культурну спадщину.
6. Викладачі і вихованці університету у роки Великої Вітчизняної війни.
7. Основи музеєзнавства.
8. Пошукова робота.
2. Педагогічна спадщина викладачів і вихованців університету.
3. Літературно-мистецька спадщина викладачів і вихованців університету.
4. Духовна спадщина композиторів-земляків Максима Березовського і Дмитра Бортнянського.
5. Відомості про старовинний Глухів, його історичну і культурну спадщину.
6. Викладачі і вихованці університету у роки Великої Вітчизняної війни.
7. Основи музеєзнавства.
8. Пошукова робота.
Значну роботу проводив свого часу старший викладач кафедри історії В. А. Борисенко, який при вивченні етнографії організовував науковий пошук студентів у збиранні звичаїв, традицій та обрядів Сіверського краю. Ця традиція очікує свого продовження в колі сучасників викладачів кафедри історії.
Для поповнення фондів музею, працівниками музею організована переписка з вихованцями закладу та колишніми працівниками. Таким чином, до музею надходять цінні матеріали з життя і діяльності відомих вчених-педагогів – випускників та викладачів.
Проводиться пошукова робота задля поповнення фондів музею, а також набуття студентами навичок пошуковців-краєзнавців. Створена пошукова студентська група у кількості до 30 осіб. Студенти працюють у музеях України, відвідують відомих працівників освіти. Пошуковці встановлюють контакти з випускниками, отримують експонати.
Вагомі результати дала робота у школах регіону з виявлення давніх підручників і посібників, зразків освітянської документації, записування спогадів вчителів-ветеранів, отримання рідкісних документів.
Встановлено тісні зв’язки музею з кіностудією ім. О. Довженка, музеями О. Довженка у м. Києві та на батьківщині відомого митця у смт. Сосниця Чернігівської області.
Ведеться пошук історико-краєзнавчої і літературно-мистецької спадщини, що стосується життя і творчості О. П. Довженка, С. В. Васильченка, С. М. Сергєєва-Ценського, Янки Журби, Нестора Городовенка, Яна Ступки та інших видатних митців. За матеріалами пошукової роботи студенти готують тематичні експозиції, виставки.
Неодноразово надбання музею було використано для підготовки та проведення наукових конференцій: Міжнародної студентської науково-практичної конференції «К. П. Ягодовський: Людина. Вчений. Педагог» (більше половини публікацій до якої підготовлено за фондовими збірками музею), Всеукраїнської наукової конференції на базі Глухівського державного педагогічного університету «Зміст і структура літературної освіти», Всеукраїнської наукової конференції з історичного краєзнавства «Збереження історико-культурних надбань Сіверщини», «Білі плями історії Кролевеччини» та ін.
Значний внесок фондів музею та його працівників у підготовку та проведення науково-практичних конференцій, присвячених 100-річчю з дня народження академіка АПН СРСР С. Г. Шаповаленка; 200-річчю з дня народження видатного українського історика, фольклориста-етнографа, поета і композитора М. А. Маркевича; 170-річчю з дня народження П. Я. Литвинової-Бартош, визначної дослідниці української старовини, дійсного члена наукового товариства ім. Тараса Шевченка, члена-кореспондента Паризької Академії наук та інші.
Наповнення музею надає методичну допомогу кафедрам у підготовці конференцій, присвячених К. Д. Ушинському, О. В. Сухомлинському, М. М. Гришку.
Народний історико-педагогічний музей став осередком національно-патріотичного виховання серед студентства. Разом із виховним відділом університету для всіх студентів-першокурсників щорічно проводяться екскурсії, зустріч з Почесним громадянином м. Глухова, академіком НАН України Ю. С. Шемшученком, професором Київського Національного університету ім. Т. Шевченка К. М. Тищенком, який створив унікальний у світі лінгвістичний музей, письменником М. В. Шевченком та ін. Постійними стали зустрічі студентів університету з письменниками М. К. Дмитренком, В. Ю. Скуратівським, А. В. Луговським, Г. Єлишевичем, В. В. Терлецьким. Відновлюється історична справедливість: в експозиціях музею представлені видатні меценати міста: Терещенки, Маркевичі, нащадки яких, що проживають у Франції, мали змогу зустрітися з викладачами та студентами університету. Змістовною була зустріч у музеї викладачів педуніверситету з правнуком видатного педагога К.Д. Ушинського Д.В. Поспєловським, який нині працює професором в університеті Західного Онтаріо (Канада).
Історико-педагогічний музей університету та пошукові загони були постійнім учасником обласного огляду-конкурсу серед ВНЗ Сумщини, за результатами якого у 2006-му, 2007-му, 2009-му роках відзначався дипломом 1 ступеня. У результаті консолідації зусиль колективу університету в пошуковій історико-краєзнавчій роботі у 2009 році опубліковано спогади про Велику вітчизняну війну її учасника О. Д. Томчука – ректора Глухівського педагогічного інституту у 1954-1971 рр. За результатами роботи пошукових загонів в архіві СБУ в Сумській області і державному архіві Сумської області (м. Суми) підготовлено матеріали про викладачів та студентів інституту, потерпілих внаслідок політичних репресій у 30-50-ті роки минулого століття. У 2010 році за загальною редакцією ректора університету, професора О. І. Курка вийшла друком Книга пам'яті «Шляхами подвигу і слави: викладачі, співробітники і студенти Глухівського педагогічного на фронтах Великої Вітчизняної війни», підготовлена пошуковою групою під керівництвом В. А. Борисенка та провідного фахівця О. О. Маслова. У 2011 році підготовлено до друку матеріали про Героїв Радянського Союзу Д.М. Курлука, уродженця м. Глухів та С. П. Бідненка, уродженця с. Макове Шосткінського району Сумської області – слухача 4,5-місячних учительських курсів при Глухівському педагогічному інституті.
Для поповнення фондів музею, працівниками музею організована переписка з вихованцями закладу та колишніми працівниками. Таким чином, до музею надходять цінні матеріали з життя і діяльності відомих вчених-педагогів – випускників та викладачів.
Проводиться пошукова робота задля поповнення фондів музею, а також набуття студентами навичок пошуковців-краєзнавців. Створена пошукова студентська група у кількості до 30 осіб. Студенти працюють у музеях України, відвідують відомих працівників освіти. Пошуковці встановлюють контакти з випускниками, отримують експонати.
Вагомі результати дала робота у школах регіону з виявлення давніх підручників і посібників, зразків освітянської документації, записування спогадів вчителів-ветеранів, отримання рідкісних документів.
Встановлено тісні зв’язки музею з кіностудією ім. О. Довженка, музеями О. Довженка у м. Києві та на батьківщині відомого митця у смт. Сосниця Чернігівської області.
Ведеться пошук історико-краєзнавчої і літературно-мистецької спадщини, що стосується життя і творчості О. П. Довженка, С. В. Васильченка, С. М. Сергєєва-Ценського, Янки Журби, Нестора Городовенка, Яна Ступки та інших видатних митців. За матеріалами пошукової роботи студенти готують тематичні експозиції, виставки.
Неодноразово надбання музею було використано для підготовки та проведення наукових конференцій: Міжнародної студентської науково-практичної конференції «К. П. Ягодовський: Людина. Вчений. Педагог» (більше половини публікацій до якої підготовлено за фондовими збірками музею), Всеукраїнської наукової конференції на базі Глухівського державного педагогічного університету «Зміст і структура літературної освіти», Всеукраїнської наукової конференції з історичного краєзнавства «Збереження історико-культурних надбань Сіверщини», «Білі плями історії Кролевеччини» та ін.
Значний внесок фондів музею та його працівників у підготовку та проведення науково-практичних конференцій, присвячених 100-річчю з дня народження академіка АПН СРСР С. Г. Шаповаленка; 200-річчю з дня народження видатного українського історика, фольклориста-етнографа, поета і композитора М. А. Маркевича; 170-річчю з дня народження П. Я. Литвинової-Бартош, визначної дослідниці української старовини, дійсного члена наукового товариства ім. Тараса Шевченка, члена-кореспондента Паризької Академії наук та інші.
Наповнення музею надає методичну допомогу кафедрам у підготовці конференцій, присвячених К. Д. Ушинському, О. В. Сухомлинському, М. М. Гришку.
Народний історико-педагогічний музей став осередком національно-патріотичного виховання серед студентства. Разом із виховним відділом університету для всіх студентів-першокурсників щорічно проводяться екскурсії, зустріч з Почесним громадянином м. Глухова, академіком НАН України Ю. С. Шемшученком, професором Київського Національного університету ім. Т. Шевченка К. М. Тищенком, який створив унікальний у світі лінгвістичний музей, письменником М. В. Шевченком та ін. Постійними стали зустрічі студентів університету з письменниками М. К. Дмитренком, В. Ю. Скуратівським, А. В. Луговським, Г. Єлишевичем, В. В. Терлецьким. Відновлюється історична справедливість: в експозиціях музею представлені видатні меценати міста: Терещенки, Маркевичі, нащадки яких, що проживають у Франції, мали змогу зустрітися з викладачами та студентами університету. Змістовною була зустріч у музеї викладачів педуніверситету з правнуком видатного педагога К.Д. Ушинського Д.В. Поспєловським, який нині працює професором в університеті Західного Онтаріо (Канада).
Історико-педагогічний музей університету та пошукові загони були постійнім учасником обласного огляду-конкурсу серед ВНЗ Сумщини, за результатами якого у 2006-му, 2007-му, 2009-му роках відзначався дипломом 1 ступеня. У результаті консолідації зусиль колективу університету в пошуковій історико-краєзнавчій роботі у 2009 році опубліковано спогади про Велику вітчизняну війну її учасника О. Д. Томчука – ректора Глухівського педагогічного інституту у 1954-1971 рр. За результатами роботи пошукових загонів в архіві СБУ в Сумській області і державному архіві Сумської області (м. Суми) підготовлено матеріали про викладачів та студентів інституту, потерпілих внаслідок політичних репресій у 30-50-ті роки минулого століття. У 2010 році за загальною редакцією ректора університету, професора О. І. Курка вийшла друком Книга пам'яті «Шляхами подвигу і слави: викладачі, співробітники і студенти Глухівського педагогічного на фронтах Великої Вітчизняної війни», підготовлена пошуковою групою під керівництвом В. А. Борисенка та провідного фахівця О. О. Маслова. У 2011 році підготовлено до друку матеріали про Героїв Радянського Союзу Д.М. Курлука, уродженця м. Глухів та С. П. Бідненка, уродженця с. Макове Шосткінського району Сумської області – слухача 4,5-місячних учительських курсів при Глухівському педагогічному інституті.
У наш час музей університету є важливим компонентом структури національно-патріотичного виховання, формування свідомого ставлення до громадянських обов’язків з боку студентського та викладацького колективів. Складні часи для української держави сучасності (2013 – 2016) – черговий виклик на шляху до процвітаючої європейської України, який додасть сили нації, згуртує та загартує український народ. В частині проведення заходів виховної роботи щодо героїзації осіб, які віддали життя за незалежність України, як способу формування патріотизму у громадян України, в народному історико-педагогічному музеї університету відкрито стенд, на якому розміщені фотографії (портрети) та інформаційний текст про учасників АТО з числа працівників/викладачів університету (02.09.2016).
Музей працює в звичному режимі (відповідно до роботи університету).
